вабити


вабити
1) (манити чим-н. принадним, викликати бажання до чого-н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти, притягнути, кликати, звати, спокушати, спокушувати, спокусити
2) (перев. у сполуч. зі сл. "зір", "око", "погляд" і под. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), приваблювати, привабити, привертати, привернути, манити, приманювати, приманити, надити, принаджувати, принадити, притягати, притягувати, притягти, притягнути, приковувати, прикувати, спокушати, спокусити, чарувати, причаровувати, причарувати, тішити, у[в]тішати, радувати
Пор. зачаровувати 1)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • вабити — ВАБ|ИТИ (20), ЛЮ, ИТЬ гл. Звать, приглашать: ж(е)ны же ины видѣвше ю дѣлающю. начаша ю вабити въ цр҃квь. ЧтБГ к. XI сп. XIV, 49а; Посла Изѩславъ с҃на своѥго Мстислава в Лѩхы и в Оугры. вабѩ и в помочь на Володимерка. ЛЛ 1377, 112 об. (1152);… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • вабити — блю, биш; мн. ва/блять; недок. 1) перех. і неперех. Манити кудись чимось принадним, викликати бажання до чого небудь. 2) перех. і неперех. Притягати до себе, викликати потяг. 3) перех., мисл. Приманювати птахів і звірів вабиком або звуками,… …   Український тлумачний словник

  • вабити — [ва/биетие] бл у, биеш; нак. ваб, ва/бтеи …   Орфоепічний словник української мови

  • вабити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • вабити — 1. зводзіць, спакушаць, прыцягваць; 2. адцягваць, адсмоктваць …   Старабеларускі лексікон

  • вабити — блю, биш, Рс. Притягати за допомогою вабика, манити …   Словник лемківскої говірки

  • гулити — вабити, спокушати, дурити обіцянками …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • принаджувати — I = принадити (змушувати наближатися рибу, птаха, звіра, застосовуючи принаду; викликати прихід, появу когось певним способом), надити, приманювати, приманити, манити, вабити, приваблювати, привабити II ▶ див. вабити 1), вабити 2), привертати I …   Словник синонімів української мови

  • вабить — ваблю манить, звать, приманивать (птиц на охоте) , вабик, вабило приспособлений для приманивания птиц, манок (Мельников и др.), др. русск. вабити, укр. вабити, ст. слав. вабити ἀνδραπίζειν (Супр.), болг. вабя, сербохорв. вабити, словен. vabiti,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • манити — маню/, ма/ниш, недок., перех. 1) чим і без додатка. Кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, поглядом і т. ін. || Вабити (принадою). 2) перен. Притягати до себе; вабити (у 2 знач.), приваблювати. || Викликати бажання відправитися куди небудь,… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.